Чому викладаю? На мій погляд, якщо підходити серйозно, це досить цікава і актуальна тема. Продуктивність праці - це те, що реально може зробити життя кращим. Часом здається, що це якісь очевидні речі, але знаю овер9000 прикладів, коли люди (ніби й не дурні) цим нехтують і потім мають проблеми як не з роботою, то зі здоров'ям точно. То ж, як на мій погляд, питання продуктивності праці уваги варте.
Власне переклад:
Розслабтеся! І ви будете
більш продуктивними
ЗАМИСЛІТЬСЯ на
хвилинку про Ваш типовий робочий день. Чи Ви почуваєтесь втомленим зранку?
Перевіряєте Вашу електронну пошту ще до того, як вилізли з ліжка? Пропускаєте
сніданок або ж на ходу їсте щось не надто поживне? Рідко відходите від свого
робочого столу перекусити? Поспішаєте від зустрічі до зустрічі не маючи жодної перерви? Вам
здається неможливим розібратись з тією кількістю електронної пошти, яку Ви
отримуєте? Йдете з роботи пізніше, ніж хотіли б, але все одно відчуваєте потребу
перевірити пошту ввечері?
Все більше й
більше з нас відчувають, що не можуть дати раду надзвичайній кількості вимог та,
вочевидь, дотримуються ірраціонального життєвого ритму. Парадоксально, але
найкращий шлях для того, щоб зробити більше – проводити більше часу роблячи
менше. Нова й зростаюча маса міждисциплінарних досліджень показують, що
стратегічне відновлення – включаючи денну роботу, короткий обідній сон, довший
час на сон, більше часу поза офісом та довші, частіші відпустки – покращують
продуктивність, ефективність роботи та, звісно ж, здоров’я.
«Більше, швидше,
далі.» Ще з часів Індустріальної Революції це гасло ринкової економіки базується
на міфічному та помилковому припущенні – ніби наші ресурси безмежні.
Час – це ресурс,
на який ми покладаємось, намагаючись зробити більше. Коли в нас більше роботи,
ми виділяємо на неї більше годин. Але час скінченний, і багато з нас
відчувають, що не встигають, що вкладають стільки часу, скільки тільки можна, водночас
намагаючись втримати хоч якусь подобу життя поза роботою.
Позаяк більшість
з нас не в змозі збільшити кількість робочих годин в дні, ми можемо суттєво
збільшити нашу енергію. Наука надає корисні інструменти для розуміння сил, які
грають роль в цьому. Фізики розуміють енергію як певну здатність до виконання
роботи. Подібно до часу, енергія є обмеженою, однак, на противагу йому, вона є
відновлювальною. Однак брати більше часу на відпочинок для більшості з нас виглядає
контр-інтуїтивним. Проблема також і в упередженості домінуючої в більшості
компаній етики праці, коли відпочинок типово вважається втраченим часом. Наприклад,
більше ніж третина працівників регулярно їдять обід за робочим столом. Більше
ніж 50% припускають, що будуть працювати під час відпустки.
Більшість роботодавців
досі винагороджують тих, хто працює найнаполегливіше та найдовше. Однак, це не
означає, що ці працівники найбільш продуктивні.
Більше годин
витрачених на роботу часто ведуть до зменшення часу на сон, а неякісний сон, в
свою чергу, призводить до суттєвих втрат у ефективності. У дослідженні біля
400-т робітників, опублікованому минулого року, дослідники показали, що
недостатній час сну – що визначався як менший ніж 6 годин кожної ночі – був
одним з найкращих передвісників робочого виснаження. У нещодавньому дослідженні,
проведеному у Гарварді, було оцінено, що втрати через недосипання коштують
американським компаніям близько 63,2 млрд. дол. у рік у контексті втрат
продуктивності.
Стенфордська
дослідниця Cheri D. відкрила, що якщо баскетболістам чоловікам
давати спати по 10 годин за ніч, їхні показники суттєво покращуються: точність
вільних та три-очкових кидків зростає в середньому на 9%.
Денний сон має
подібний вплив на продуктивність. Коли нічній зміні авіадиспетчерів давали 40
хвилин відпочинку, з яких в середньому 19 хв. вони спали – їхні показники у
тестах на увагу та швидкість реакції суттєво покращувались.
Довший час
дрімання має суттєво сильніший вплив ніж коротший. Сара Меднік, дослідник сну з
Університету Каліфорнії, Ріверсайд, показала, що короткий сон, що триває протягом
60-90 хв., покращує результати тестів на пам'ять настільки ж, наскільки 8 годин
звичайного сну.
Збільшення
відпустки також впливає подібним чином. У 2006 році аудиторська компанія Ernst & Young провела внутрішнє дослідження серед своїх
працівників, яке показало, що на кожні додаткові 10 годин відпустки, які брали
працівники, їхні річні рейтинги, що надавали їхні керівники, (по шкалі від 1-го
до 5-ти) збільшувались на 8%. Працівники, які частіше ходили у відпустки, були
суттєво менш схильними до того, щоб залишити компанію.
Як добре
розуміють спортсмени, чим більшим є навантаження, тим більше потрібне
відновлення. Однак, коли ми перебуваємо під тиском, більшість з нас відчувають
протилежний імпульс: налягти ще сильніше, замість того, щоб відпочити. Цим
можна пояснити чому нещодавнє опитування Harris Interactive показало, що американці у 2012 році залишили в
середньому 9,2 дні відпустки невикористаними, при аналогічних 6,2 днях у 2011.
Важливість
відновлення бере коріння у нашій фізіології. Людські істоти не придатні для того,
щоб витрачати енергію безперервно. Скоріше ми призначені для ритмічного
витрачання та відновлення енергії.
У 1950-х
дослідники Вільям Демент та Натаніель Клейтман відкрили, що ми спимо циклічно з
періодом близько 90 хв., переходячи від фази легкого до глибокого сну і
навпаки. Вони назвали цю закономірність Basic-Rest Activity Cycle або ж BRAC. Десятиліттям
пізніше професор Клейтман відкрив, що цей цикл повторюється і під час неспання.
Відмінність
полягає у тому, що протягом дня ми поступово переходимо від фази бадьорості до
фізіологічної втоми приблизно кожні 90 хвилин. Наші тіла періодично кажуть нам
зупинитись і відпочити, але часто ми перебиваємо ці сигнали і натомість
підтримуємо себе кофеїном, цукром та нашими власними аварійними резервами – стресовими
гормонами адреналіном, норадреналіном та кортізолом.
Організація
роботи 90-хвилинними інтервалами виглядає хорошим рецептом для максимізації
продуктивності. Професор К. Андерс Ерікссон та його колеги з Державного Університету
Флориди вивчали елітних виконавців, включаючи музикантів, атлетів, акторів та
шахістів. Доктор Ерікссон показав, що у кожній з цих галузей найкращі виконавці
типово практикували у неперервних підходах, що тривали не більше ніж 90 хвилин.
Вони починали вранці, робили перерви між підходами і рідко працювали довше ніж
4,5 години в день.
«Для максимізації
результату від довгострокової діяльності», робить висновок док. Ерікссон, «необхідно
уникати виснажень та обмежувати діяльність до тієї кількості, від якої ви
зможете повністю відновитись протягом дня чи тижня».
Я систематично
використовую ці принципи, коли пишу. Коли я писав мої перші 3 книги, я сидів за
столом аж до 10 годин в день. Кожну з цих книжок я писав не менше року. Натомість
2 мої нещодавні книги я писав у три неперервні підходи по 90 хвилин – починаючи
зранку, коли мав найбільше енергії – і робив перерву після кожного підходу.
Наразі я
зрозумів, що у контексті продуктивності вирішальне значення має не те, як довго
ти відпочиваєш, а те, наскільки добре ти відновився. Навіть відновлення вимагає
практики. Чим швидше і глибше я навчився заспокоювати свою свідомість і
розслабляти тіло, тим більш відпочившим я почувався потім. До того ж, протягом
однієї з перерв я бігав. Це сприяло розумовому та емоційному відновленню, але,
окрім того, біг став часом, коли до мене неочікувано приходили мої найкращі ідеї.
Пишучи лише 4,5 години на день я завершив обидві книжки за менш ніж 6 місяців
та провів свої обіди на менш виснажливій роботі.
Сила відновлення була
настільки потужною, що я створив бізнес навколо неї, який зараз допомагає цілому
ряду компаній включаючи Google,
Coca-Cola, Green Mountain Coffee, the Los Angeles police Department, Cleveland
Clinic and Genetech.
Наші власні офіси
є лабораторіями для тих принципів, яким ми вчимо. Відновлення є центральною
ідеєю того, як ми працюємо. Ми виділили місце для кімнати «відновлення» в якій
працівник може поспати, медитувати чи просто розслабитись. Ми маємо простору
кімнату, де працівники можуть зустрітися і перекусити здоровою їжею, яку ми їм
надаємо. Ми сприяємо тому, щоб працівники робили відновлювальні перерви в
роботі та щоб вони залишали офіс на час обіду, який ми часто проводимо разом. Ми
дозволяємо людям працювати з дому дулька днів на тиждень, так щоб вони могли
уникнути виснажливих поїздок у години-пік. Наш робочий день закінчується о
18:00 і ми не очікуємо, що хтось буде відповідати на електронні листи після
роботи чи на вихідні. Наші працівники отримують 4 тижні відпустки за перший
робочий рік.
Наша основна ідея
полягає у тому, що та енергія, яку працівники вкладають в їхню роботу в
контексті цінності їхньої роботи є значно більш важливою, ніж кількість годин,
які вони відпрацьовують. Вміліше керуючи власною енергією можна без зайвих
перевантажень робити більше роботи за менший час. За 10 років жоден не пішов з
нашої компанії. Наш секрет простий і легко застосовний. Коли ми відновлюємось,
ми по-справжньому відновлюємось, тому коли ми працюємо, ми можемо
по-справжньому працювати.
Tony Schwartz, виконавчий директор The Energy Project та автор нещодавньої книги «Be Excellent at Anything».
Немає коментарів:
Дописати коментар