Осінніми стежками Чернігова

Буваючи в Че люблю прогулятись парками, зрештою вони - одна з причин любити це місто. Осінні дні з їх різнобарв'ям для цього особливо добрі, принаймні поки не дуже холодно. З часом намагався знайти собі декілька стежок, які мені особисто підійшли б, і от здається 2 вже є. 🐾

Все стрімко жовкне

Перша, відносно коротка, по Ялівщині, навколо р. Стрижень. По цій стежці переважно холмисті ландшафти соснового бору, досить мальовничо місцями, але близько до людей. Останнє, зокрема, призводить до значної засміченості Ялівщини, що може суттєво зіпсувати враження від гарних пейзажів.

Погода цього разу сонцем не балувала

Друга стежка вздовж Десни, з району Політехнічного Університету і до Валу. Ця довша, полога, не така велелюдна і як на мій погляд, відчутно різноманітніша. Довжиною біля 3-4 км, вона вигинається разом з Десною, минаючи лозові зарості і виводячи зрештою на пляж Золотий берег. По ній знов пройшовся на останні вихідні.

Вербовий гай по дорозі. Люблю цю стежку саме за такі місця

Середина жовтня, і значна частина дерев вже починає міняти колір листя або ж взагалі його скидати. Сонячних днів цього жовтня одиниці, зрештою майже кожен день дощить. Погода трохи під британську.

Тополя скидає пожовкле листя

Тим не менш, навіть в таку погоду прогулятись все одно краще, ніж пролежати день на дивані, тому вдягаєшся тепліше і йдеш. Зрештою єдине, чого цього разу трохи не вистачало - термосу з чаєм, думали буде трохи тепліше.

Вздовж заростей лози. Після них вже пляж

Ще один з бонусів цієї стежки - мальовничий вихід до міського пляжу, з якого відкривається вид на Вал і його церкви. Ця частина дороги лежить в низині, тому навесні, під час розливу Десни, її місцями підтоплює.

Вид з Валу на Єлецький жіночий монастир і його дзвонарню

Зрештою Вал, з його класичними пейзажами.

Єлецький жіночий монастир

А далі з Валу або в кафешки перекусити і зігрітися, або додому. Бо 2 години по свіжому повітрю восени може бути цілком достатньо, щоб захотіти під ковдру. ☕