"Джанго вільний"

Так, він шикарний.

Хороший привід сходити в кіно.

Презентации

Снова добрый вечер. Околонаучная geek-трансляция продолжается.

Сегодня о том, как представлять свои результаты так, чтобы всем было интересно и хорошо.

И сегодня у нас главный герой - Американский Институт Физики (AIP), который выложил у себя на сайте несколько видео-презентаций с ихнего энергетического форума 2011-го года (давновато да, но не суть).

Презенташек немного и в целом они о глобальных тенденциях и проблемах энергетики и это, понятно, интересно, в основном, узкому кругу специалистов. Но вот что может быть интересным широкому кругу, и в частности мне, так это как представляют свою работу на таком уровне.
К примеру, есть видео-презентации профессоров из Гарварда, Стенфорда, MIT. Есть на что посмотреть.

Что еще интересно, из тех двух презентаций, которые я успел одним глазом глянуть - обе на белом фоне + в презенташке профессорши из Стенфорда солнышко улыбается. Вот такой вот он, таинственный Стенфорд.

Литературный трекинг

...Сегодня наблюдал сцену, как потертый мужик на костылях клянчил себе скидочку в магазине, мотивируя это своей инвалидностью. А когда понял, что ничего ему не светит, взял костыли под мышку и бодро пошел себе своей дорогой. Хорош, да.

Это так, решил немного поделиться впечатлениями.
Пост о другом.

Вчера пришла в голову мысль, немного сумасшедшая, но и в меру симпатичная. Хочу вроде как посоветоваться.

Суть - организовать на наших Бухарях так называемый литературный трекинг. Суть действа в том, чтобы брать какого-нибудь хорошего писателя, и перечитывать либо все (если немного) его основные произведения, либо несколько основных и показательных. В результате появилась бы некоторая система и своего рода полнота картины, по крайней мере по одному автору.

Минусы этой идеи очевидны - вычитывать последовательно одного автора часто тяжело и вероятно долго, к тому же, если у него много стоящих произведений. Скорее всего ни у кого не будет столько времени и желания.

Но есть и плюсы - по завершению трекинга автора можно получить некую более менее целостную картину о его творчестве - это все таки была бы качественная инфа. К тому же можно было бы вычитывать несколькими людьми(if any), что тоже могло бы быть интересным. Я, конечно, понимаю, что это немного наивно с моей стороны предполагать, что могут быть желающие поучавствовать в этой афере, но все же.

В целом, идея сырая, но раз уж появилась, решил выложить. Если у кого будут какие мысли на этот счет - буду признателен.

EyeWire

 Совсем недавно думал о том, что если кто-нибудь сможет организовать решение какой-либо исследовательской проблемы в виде доступной и интересной онлайн-игры - он очень быстро решит эту проблему. И вот уже и пример подоспел - проект EyeWire.

Ребята из MIT задались целью смоделировать связи нейронов сетчатки. Но самим это делать долго и скучно, софт наверняка даст много ошибок.

Поэтому, ребята из MIT, будучи не пальцем деланными, пришли к очень элегантному решению - насобирали кучу ЭМ (электронный микроскоп) последовательных снимков срезов нейронных тканей сетчатки, разбили весь этот 3-мерный массив на небольшие кубы - и организовали поиск связей нейронов в этих кубах в виде онлайн-игры. Теперь левый народ ищет связи - фактически формируя 3d-модель нейронов, тащится, поднимая себе ЧСВ за счет участия в научном проекте галактического масштаба, а ребята из MIT пьют кофе и ждут пока люди сами им сделают дисер.
Profit!!

Хороша музика

Давно не слухав Ulver і вже почав забувати який він чудовий, особливо на ніч.

Викладу тут один з моїх улюблених альбомів - "Perdition city". Послухайте при нагоді.

Інформаційна екологія

 Іноді питаю себе - навіщо ми дивимось та читаємо стільки новин?

 Я, наприклад, слідкую за "Корреспондентом", "Українською правдою", "ТВі", "Lenta.ru", "Эхо Москвы", "Дождь", "DW", "Радіо Свобода", "MediaOsvita", "Інфопорн", "Тексти" і ще за чимось, чого зараз не згадаю. І це не враховуючи численних постів/перепостів від знайомих у соціальних мережах.

 Це, насправді, величезна кількість інформації, яка, до того ж, ще й дуже різношорстна. Її не так просто обробити. Відповідно постають питання: Чи треба мені стільки? Що вона мені дає? Чи виливається хоча б поверхневий аналіз цього інформаційного потоку у якісь конкретні мої дії?

 Трохи поміркувавши над цим, приходжу до висновку, що переважна більшість її (може й до 95%) непотрібна, а часом навіть і шкідлива. Непотрібна тому, що не провакує жодних дій, не переростає у зміни - відповідно час і сили, втрачені на її аналіз - часто йдуть в пусту. Шкідлива може бути в тих випадках, коли викликає емоційне нагнітання, яке без адекватної реалізації в діях і послідуючого заспокоєння, може привести до неврозів. До того ж системний розрив між емоційним стимулом і дією в перспективі може легко перерости в апатичність і відчуття безсилля. Причому, що важливо - переважна більшість інформації з медіа (принаймні тих, які я вказав вище) часто викликає негативні емоції, часом сильні. Не вбачаю в цьому вини самих медіа - вони лише виносять те, що видається актуальним і турбує людей (а наразі на пострадянському просторі є багато чим засмутитись), але ж для самого себе постійне споживання негативу, тим більше без конструктивного виходу, може виявитись досить деструктивним у багатьох апсектах.

Як короткий підсумок з усього вищесказаного: з одного боку хочеться бути в курсі справ і подій, що відбуваються десь тут поряд, з іншого - інформаційний потік часто настільки "каламутний" і заангажований, що або ж вимагає значних сил і часу на аналіз і відокрмелення суті, або ж, за відсутності такого аналізу - просто забиває голову емоційним мотлохом і обривками даних та вражень та відповідно веде до неадекватного емоційного нагнітання, яке, до того ж, може викликати певну залежність.

 Якось нещодавно чув (з того ж таки потоку :) ) про нову дисципліну - "інформаційну екологію".
В цьому є сенс. Зараз, завдяки Інтернету, суспільство потроху перетворюється на принципово нове - інформаційне суспільство. В цьому є свої переваги, але й свої нові актуальні проблеми, яких, можливо, до цього часу ніколи й не було.

Іншими словами - з інформацією треба як з їжею: добре мити і старанно пережовувати.